Пам’яті Героїв Небесної Сотні
20 Лютого 2016 року виповнилося два роки від тих страшних подій, які відбувалися в місті Києві, серці нашої держави. Саме на вулиці
Інституцькій в грудні 2013 — лютому 2014 року знайшла свій трагічний і вічний спочинок Небесна Сотня.
19 лютого в Переяслав – Хмельницькій ЗОШ №5 відбулися заходи присвячені “Пам’яті Небесної Сотні”. Діти хвилиною мовчання пом’янули
полеглих героїв. Класні керівники 5 – 9 класів провели з учнями виховні години на тему героїчної боротьби активістів Євромайдану під час Революції
Гідності. Класні керівники 10 – 11 класів провели круглі столи на тему боротьби Небесної Сотні за демократичні ідеали Євромайдану.
Після цього діти переглянули фільм “Вавілон 13”. Діти відповідально готувалися до дня “Пам’яті Небесної Сотні”, підготували вірші які
висвітлюють героїчний подвиг Євромайданівців.
Вічна та світла пам’ять Героям Небесної Сотні – мужнім синам і донькам нашої держави. Безкомпромісним і чесним, відважним і совісним.
Вони не поступилися б свободою України за жодних обставин! Тому стояли до останнього за дітей і батьків, за кожного з нас.
За наш європейський вибір, нашу свободу і краще майбутнє.
Їхній подвиг житиме в наших серцях і нашій пам’яті вічно. Продовжити справу боротьби за справедливість, яку розпочали Герої Небесної Сотні,
сьогодні і в майбутньому маємо ми з вами. Адже їхня свята жертва в ім’я України не може так просто пройти повз наші душі та наші серця.
“Життя після перемоги.Голод 1947 року”
м. Переяслав-Хмельницький, учениця 11 класу ЗОШ № 5 Дзюба Дарина.
Після найжахливішої війни людства, в Україні трапилося не менше горе. Голодомор – що може бути страшнішим,
та ще й після такої війни? Обставини 1946-1947 років були подібними до 1932-1933 років – трагедія повторювалася…
Під виглядом заготівель держава проводила повну реквізицію продовольства на селі і тим самим прирікала його на голод.
Серед причин ще можна виділити особисті антипатії Сталіна до України. Не міг вождь народів пробачити роки німецької
окупації українцям — він вважав, що українці погано боролися з ворогом. Ще одна причина — це утвердження
соціалістичних режимів в Центральній та Східній Європі після визволення від фашизму. Туди безоплатно
поставляли український хліб як допомогу, демонструючи гуманність соціалістичного режиму всьому світу.
Отже, причинами голоду стали:
1) природні умови,
2) недостатня кількість робочих рук,
3) завищені плани заготівлі хліба,
4) вивезення хліба за кордон (за 1946 р. було вивезено 1 млн. 700 тис. пудів хліба).
Весною, літом 1946 року, 16 областей України, в тому числі Київська, Полтавська, Вінницька, Рівненська, Житомирська,
Кіровоградська, Одеська, Херсонська, Запорізька, Миколаївська та інші, вразила посуха. Зимові і ярі культури загинули,
а там, де вони залишилися, врожайність становила 2—3 ц. з гектара (в 1940 — 14,6 ц/га, 1944 — 10,8 ц/га
Посуха загострила ще одну проблему — корми для худоби. Почався масовий падіж худоби, селяни здавали племінну
худобу на м’ясо, в цей період плани заготівлі м’яса були перевиконані вдвічі більше запланованого.
На весну 1947 р. становище ще більше погіршується. Президія ВР СРСР видає кілька указів: «Про кримінальну
відповідальність за розкрадання держмайна, «Про посилення охорони особистої власності громадян» тощо.
Покарання порушників, за цими законами, передбачало від 7 до 10 років таборів з конфіскацією майна.
До кримінальної відповідальності було притягнуто 15 тис. голів колгоспів. Микита Хрущов був усунутий з поста
секретаря ЦК КП(б)У за зрив поставок хліба та поширення так званої неправдивої інформації про розгортання
трагедії на Україні. Хоча Хрущов залишався Головою Уряду, а секретарем ЦК КП(б)У призначено Кагановича.
Незважаючи на це, заготівля хліба була виконана лише на 60%.
Мені стало цікаво, як українці виживали у час голодомору. Тому я взяла інтрерв’ю у людини яка пережила цей час.
Дзюба Олександр Захарович, 1939 р.н., с. Дзюбівка, Яготинський район, Київська область.
«Нас у хаті жило семеро чоловік: баба, дід, батько, мати, я та мої сестра й брат. Мені було лише сім років,
а сестрі дев’ять, найстаршим був брат.
1946 рік був неурожайний, і вже все зерно в колгоспи здали і майже нічого не залишилося, і в нас трішки
залишилося зерна, змолем на жорнах, борошна трішки, а так добавимо буряків, гарбузів і печемо хліб.
Я в перший клас ходив тоді, нам у школі варили баланду якусь (з овсянкою на воді варили, не тільки з
овсянки, а й з ячменю або з насіння акації), а хліба не було. Ми виживали від того, що біля нас річка Супій,
і риба ловилася. Узимку в основному в’юни ловили, робили з них холодець, жарили їх. Бабуся варила борщ
з в’юнами – трішки буряка, трішки капусти, так і виживали. А в 1947 році було трішки урожаю, з’явився
хліб на осінь-зиму 1948. А ще у 1947, напевно, весною, моя мати їздила на Західну Україну купувати зерно,
купила вона два пуди (це 32 кілограма), коли вона його привезла трохи муки змололи і добавляли, щоб хліб пекти.
Тоді зими були сніжні, кучугури намітала більше двох метрів висотою, так ми що робили? Тоді зайців
багато було, бо мисливців не було. Зайців маса було і вони прибігали до яблунь гілочки обривати, так ми
викопували в оцій кучугурі яму, глибиною десь в два метри, зверху прикривали очеретиною і трішки
соломою, а потім снігом притрушували. І то заєць прибіжить, раз – і провалився, а з тої ями вже не вилізе.
А дід Трохим забивав того зайця – і в нас було м’ясо. Але заєць не часто попадався…. Якщо зайців два
чи три в місяць було, то дуже добре.
А навесні ми їли цвіт акації, «лакомка» була для нас… Ще біля річки осока росла, і багато рогози було,
так виривали її і на кінці кореня стебло було, так воно таке смачне на той час нам здавалося. Також птиці
гніздилися багато, качки, чайки…. Так ми ходили по гніздах та збирали яйця і їх жарили. Також тоді
з’явилося зелені багато, салати всілякі, так вже борщ варили із зеленню, з кропиви. Салат у березні ріс
дуже смачний. А влітку карасів багато ловили.»
Ось такою була дяка сталінського режиму українцям за те, що вони втрачаючи життя за перемогу у
війні, отримали черговий голодомор.
Акція «Вони визволяли наше місто»
Сьогоднішній день 18 вересня в ЗОШ № 5 розпочався єдиним уроком для всіх школярів: «Гордість моя – Переяслав-Хмельницький».
Мета проведення цього уроку – виховання підростаючого покоління, популяризація історії рідного міста, вивчення та збереження надбань культурно-історичної спадщини.
Після першого уроку о 9.25 на подвір’ї школи була проведена патріотична акція «Вони визволяли наше місто», яка присвячена Дню визволення Переяславщини.
Свято розпочалося історичним екскурсом у минуле, адже всі повинні знати історію своєї малої Батьківщини. Потім хвилиною мовчання вшанували
пам’ять воїнів що загинули звільняючи Переяслав від фашистської навали.
У програму акції були включені пісні та танцювальні номери на патріотичну тематику.
На свято запросили: Конона А.А., випускника нашої школи, замісника військового комісара Переяслав – Хмельницького військомату, депутата міської
ради та волонтерську групу Всеукраїнського громадського об’єднання «Спільна справа» у складі Чорного О.І.,Ващенка П.П..
Після виступу гостей було покладено квіти до меморіальної дошки загиблому воїну АТО, випускнику нашої школи Гриценку Роману та віднесено квіти
до братських могил воїнам визволителям. ?
ЗДВР Сідько Н.Г.
Благодійний ярмарок на підтримку воїнів АТО
Одним із підтверджень небайдужості юного покоління до долі своєї Батьківщини є участь в акціях і заходах, що проводяться з
метою моральної та матеріальної підтримки української армії.Так 17 вересня 2015 року у нашій школі відбувся благодійний ярмарок
по збору коштів на підтримку воїнів в зоні АТО. Спочатку учні 1-11 класів оформили шкільну алею блакитно-жовтими кульками.
Потім діти взяли участь у конкурсі на кращий малюнок, присвячений миру в Україні та рідному Переяславу.
А далі ярмаркувала вся школа: від дітей — шестиліток до найстарших – учнів 11 класу. На ярмарці були дитячі вироби,
сувеніри, малюнки та інші презенти, які старанно і від усього серця готували учні всієї школи з допомогою батьків та вчителів. Не забули принести і дарунки осені…
Після закінчення ярмарки учнівським самоврядуванням було підраховано кошти. Школярі зібрали 2.924гр. 50коп.
Як і було заплановано, зібрані кошти учні передадуть для потреб наших захисників – воїнів АТО.
Країна починається з кожного, допомога нашим солдатам – гідний приклад, достойний поваги та наслідування.
Не будьте байдужими та допомагайте нашим солдатам, адже наше майбутнє в наших руках.
Спільний проект Благодійного фонду допомоги армії “Повернись живим” та “Укрпочти”
Учні нашої школи взяли участь у спільному проекті Благодійного фонду допомоги армії “Повернись живим” та “Укрпошти”.
Кошти, що надійдуть з продажу листівок, будуть витрачені на підтримку української армії.
Гриценко Аліна учениця 5-А класу ЗОШ №5
Мої знання про мій рід невеликий, але я все-таки хочу розповісти про свого тата. Мій тато,
Гриценко Роман Володимирович (1981-2015), був мені рідніший за маму. Ми пам’ятаємо його щасливим,
справедливим, чесним, ввічливим, добрим…
Тато помер за Україну, як герой, і завдяки йому ми зараз живемо, п’ємо, їмо в нашій незалежній державі.
Ми повинні підтримувати наших героїв, які ще живуть на нашій землі. Мій герой помер від снайперської кулі,
яка потрапила йому в серце. На честь мого батька в моїй школі №5 на меморіальній дошці хочуть повісити його портрет,
а ще нагородити орденом, та моїй сім’ї і мені нічого цього не треба. Я б зібрала мільйон орденів,
якби можна було тата повернути, все віддала б заради нього.
Хоч тато на тому світі, але для мене він завжди живий в моєму серці.
Учні нашої школи малюнками та листами постійно підтримують воїнів, які захищають Україну на сході . Вже не один лист та малюнок було відправлено в ті краї.
Урок мужності на тему: "Герої не вмирають" - вчитель іноземної мови, української мови та літератури Безпала О.М. класний керівник 5-А класу Урок на тему: "Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься!" - вчитель початкових класів Бойко В.Л. класовод 4 класу
Урок мужності на тему: "Вклоняємось доземно всім солдатам..." - вчитель початкових класів Голікова В.М. класовод 1-Б класу
Урок мужності на тему: "Ми навіки є народом українським в Україні" - вчитель історії та правознавства Дзюба О.Ю. класний керівник 8 класу
Урок мужності на тему: "Мужність і біль Чорнобиля" - вчитель математики Кравченко В. В. класний керівник 7 класу
Урок мужності на тему: “За рідний край життя віддай!” – вчитель
української мови та літератури
Полтавець Л.М. класний керівник 9-Б класу
Урок мужності на тему: “Пам’яті вдячні нащадки” – вчитель біології та географії
Степаненко Л.А. класний керівник 10 класу
Урок мужності на тему: “З Україною в серці” – вчитель інформатики та математики
Стріха Н.В. класний керівник 6-Б класу
Презентація “Ваш світлий подвиг незабутній” –
вчитель початкових класів Березова Л.Ю.
Презентація “Сторінками історії рідного міста” –
вчитель початкових класів Долгоносова З. М.