Суть профільного навчання

Профільне навчання – вид диференційованого навчання.

Передбачає:

– врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів;

– створення умов відповідно до їхнього самовизначення.

Забезпечується за рахунок змін у  цілях, змісті, структурі, організації навчального процесу.

Мета профільного навчання:

– забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки;

– гарантування неперервної освіти впродовж усього життя;

– виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання  й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Профільне навчання зорієнтоване на:

– набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності;

– розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей;

– прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Основними завданнями профільного навчання є:

– створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

– виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору й оволодіння майбутньою професією;

– формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенцій учнів на допрофільному рівні, спрямування підлітків щодо майбутньої професійної діяльності;

– забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

Профіль навчання – спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення предметів; визначається з урахуванням освітніх потреб замовників освіти; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону; перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді.

Напрями профільного навчання

Профільне навчання у старшій школі здійснюється  за напрямами:

Суспільно-гуманітарним (навчальні профілі: правовий, історико-правовий, економічний, філософський, педагогічний тощо)

Філологічним (українська чи іноземна філологія)

Природничо-математичним (математичний, фізико-математичний, хіміко-біологічний, хіміко-фізичний, біолого-географічний, еколого-географічний тощо)

Технологічним (виробничі технології, комп’ютерні технології)

Художньо-естетичним (хореографічний, музичний, театральний, мистецтвознавство тощо)

Спортивним (гімнастика, плавання, легка атлетика, туризм, спортивні ігри тощо)

У 2010 році у системі шкільної освіти відбулось важливе перетворення: у старшій школі введено профільне навчання, яке формується під знаком гуманітаризації, пріоритету і свободи особистості.

Цей перехідний період досить складний: профілізація освіти відкриває широкі перспективи і можливості, але разом з тим виникає багато проблем, які необхідно розв’язувати шляхом створення механізму управління профільною системою.

Багатомірне значення у профільних класах мають курси за вибором (елективні курси), це курси профільного доповнення, які поглиблюють та розширюють межі профільних предметів, розвивають і доповнюють їх зміст (деякі з них інтегрують зміст)

Курси за вибором повинні задовольняти інтереси учнів. Цей тип навчальних курсів має входити до обов’язкової частини розкладу. Курси за вибором можуть обиратись не тільки згідно з обраним профілем, а й за власним бажанням учня, який хоче поглибити власні знання з певних дисциплін.

Профільне навчання – це не тільки диференційований зміст освіти, але, як правило, і по іншому побудований навчальний процес.